Суровцова, Надія. Спогади
Букіністичне видання (вживане)
Надія Віталіївна Суровцова народилася 18 березня 1896 р. в Києві. Навчалася у Фундуклеївській та Уманській гімназіях; на історико-філологічному факультеті Вищих жіночих курсів Санкт-Петербурзького університету (навчання не завершила через революційні події). З 1917 р. – співробітниця секретаріату МЗС УНР. 1918 р. у складі дипломатичної місії Директорії УНР виїхала за кордон. Протягом 1919–1925 рр. мешкала у Відні. Закінчила філософський факультет Віденського університету. Захистила дисертацію «Богдан Хмельницький і ідея української державності», за що їй було присвоєно ступінь доктора філософії. 19 квітня 1925 повернулася до СРСР. Працювала в Харкові (РАТАУ, Наркомат закордонних справ УСРР). 1927 р. – заарештована органами ГПУ СРСР як шпигунка (насправді за відмову співпрацювати з ГПУ). Покарання відбувала в таборах ГУЛАГу. Під час перебування в Архангельську одружилася з російським есером Д. Олицьким. Звільнена 1954 р. Після реабілітації мешкала в Умані. Решту життя присвятила громадській та літературній праці, написанню мемуарів.
Надія Суровцова – жінка непересічної долі. У її житті, як у краплі води, відобразилося все, що випало пережити Україні у неспокійному ХХ столітті.