Нечай, Михайло. Небо душі твоєї
Букіністичне видання (вживане)
Сонячний ранок. У вишневому садку стоїть красива чорноброва юнка в шовковій червоній кофті і чорній спідниці. Пригнувши рукою тоненьку гілочку, щедро уквітчану цвітом, захоплено розглядає її. До паркана підходить хлопець і тихо, щоб не злякати, кличе:
— Тоню!
Дівчина підводить великі голубі очі. Рум'янець заливає їй щоки. Вона опускає голову, носачком черевика роздавлює грудочку землі, розрівнює і схвильовано каже:
— Приходь сьогодні, Антоне... Я ждатиму...
А через багато років:
Жінка лежить на канапі, закрита білим покривалом, з-під якого видніється маленька рука. До кімнати вбігає Антон Стрепет, падає на коліна, хапає обома руками вже холодну руку дружини. З грудей його виривається стогін:
— Тоню! Тоню! Що ти зробила?!
Про благородні серця молодих радянських людей, які прагнуть не міщанського, а справжнього щастя, про велику любов, вірність і громадянську мужність розповідається в новому романі М. Нечая.